Cтрільба з лука в Росії та СРСР

Спортивна стрільба з лука завоювала міцні позиції в багатьох країнах миру, на всіх континентах. Наші предки вміло володіли луком, домагаючись у стрільбі чудових результатів. При змаганні на швидкість кращі лучники випускали від 8 до 20 стріл у хвилину й уважали для себе ганьбою, якщо хоч одна з них не потрапила в мету. Вражали лучники й центр мішені на відстані до 200 кроків

Прославленими стрілками були й росіяни лучники. Змагання в стрільбі з лука були одним з елементів свят у багатьох народів. На Кавказі - "Кабахи", у бурятського народу "Сухарбан" і др.

Розвитку стрільби з лука сприяло олімпійський рух. Змагання по стрільбі з лука проводилися на других Олімпійських іграх (1900 р., Париж), на треті (1904 р., Лондон) і на сьомі (1920 р., Антверпен).

В 1972 році стрільба з лука після 25-літньої перерви знову була включена у програму Олімпійських ігор, і із цього року радянські лучники приймають участь в Іграх.

Розвитку стрільби з лука у світі сприяло створення міжнародної федерації стрільби з лука - ФІТА. У цей час ФІТА поєднує національні федерації з регіонів - Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії й Океанії

Спортивна стрільба з лука у світі за правилами ФІТА в СРСР і Росії культивується понад 40 років. В 1958 році у Львові й Москві відбулися перші змагання. З тих пор стрілки з лука пройшли шлях від новачків до визнаних лідерів на міжнародній арені

Нашими стрілками завойовані вищі титули миру, чемпіонами миру стали Емма Гапченко (1971 р.), Віктор Сидорук (1973 р.), Зебиниссо Рустамова (1975 р.), Наталя Бутузова (1981 р.), Ирина Солдатова (1985 р.), Володимир Ешеев (1987 р.), Станіслав Забродський (1989 р.), Геннадій Митрофанов (1993).

На Олімпійських іграх радянськими спортсменами завойовані медалі різних достоїнств і їхніх власників стали: Емма Гапченко (1972 р.) - бронзова медаль; Валентина Кавпан срібна й Зебиниссо Рустамова - бронзова медалі (1976 р.); Кетеван Лосаберидзе - золота, Наталя Бутузова - срібна, Борис Исаченко - срібна медалі (1980 г); Валеева Наталя, Володимир Ешеев - бронзова медаль (1988 р.).

Світові рекорди, не вважаючи рекордів Європи, у різних вправах радянськими лучниками встановлювалися понад 50 разів. Такий бурхливий прогрес відбувся у результаті впровадження в підготовку стрільців сучасних досягнень теорії і методики спортивного тренування, удосконалювання техніки виконання пострілу, а також поліпшення інвентарю - луків, стріл, тятиви

Удосконалювання техніки стрільби супроводжувалося боротьбою поглядів тренерів про вибір тієї або іншої техніки, прийомів. Створення системи й дало можливість радянським спортсменам довгий час бути лідерами й переможцями на світових першостях. Організаторами й творцями цієї школи стали ентузіасти-тренери, ставшие потім професіоналами - це перші тренери всесоюзного збору лучників в 1967 році: Н.А.Калиниченко, Г.А.Гордиенко, М.К.Хускивидзе, і тренери: Б.В.Больберг, В.В.Сидорук, А.И.Богданов, А.Ш.Балів, В.Г.Рєзников, Р.И.Труш, М.Н.Зайцев, Г.М.Петросян, В.И.Полухин, Ф.О.Хия й багато інші

На проведених семінарах тренерів (а кількість участвующих у них доходило до 150 чоловік) обговорювалася й рекомендувалася вироблювана система підготовки, і вже до 1980 року в країні налічувалося 24000 чоловік, що займаються стріляниною з лука в 106 містах у всіх республіках і колективах фізкультури. Найбільше кількість що займаються було в Російській Федерації й на Україні. Із що займаються стріляниною з лука близько 11000 стрільців мали спортивні розряди, звання майстри спорту й майстри спорту міжнародного класу СССР.

Росту спортивної майстерності сприяла робота вчених інститутів фізкультури, які своїми працями, дослідженнями допомагали тренерам проробляти питання по "раціональній техніці" стрільби з лука. Ними створені ряд програм, рекомендацій у допомогу спортсменам і тренерам. Працівники комплексних наукових груп (КНГ) брали участь у всіх учбово-тренувальних зборах збірної команди по стрільбі з лука. Це керівники КНГ - Н.А.Калиниченко, професор Г.Б.Сафронова, Н.А.Земцова, науковці В.П.Горобец, А.Я.Степина, Ю.Д.Панышко, М.Б.Зыков і інші

Підсумком учбово-тренувальної роботи колективів фізкультури з'явилася організація спортивних змагань, виконання спортивних кваліфікованих нормативів по присвоєнню спортивних розрядів і звань, пропаганда стрільби з лука як виду спорту

Успішне проведення спортивних змагань залежить від своєчасної і якісної підготовки, гарної популяризації змагань, знання правил організаторами й учасниками, кваліфікованої суддівської колегії. Для поліпшення роботи суддів були створені рекомендації з їхньої роботи, проводилися обов'язкові семінари, у результаті на проведених Олімпійських іграх в Москві робота суддівського апарата була дуже високо оцінена президентом і конгресом ФІТА. Це судді міжнародної категорії - Г.А.Гордиенко, И.И. Сайко, Б.Н.Дудин, М.Б.Зыков, судді всесоюзної категорії Н.С.Кудрявцева, Л.М.Слуцкий, Р.М.Воронков, Я.Н.Лукашенко, И.К.Куров, М.Д.Князєва, Ф.О.Хийя, А.Л.Шилко, Н.Д.Аркадьєва, Л.Г.Вдовенко, Э.Г.Ахназаров, Ю.А.Шиловский, В.Морозов і багато інші

Масовий розвиток спорту неможливо без наявності луків, стріл, оперення і хвостовиків. Тому було організоване виробництво вітчизняної матеріальної частини для стрільби з лука. Перші луки почали виготовляти на Львівської лижній фабриці "Динамо". З кожним роком мінялася конструкція лука й разом з тим поліпшувалася якість. Спочатку випускалися дерев'яні луки, а потім і розбірні зі стеклопластиковыми плечима. Були притягнуті і інші підприємства, так у Невьянске виготовляли найпростіші чисто стеклопластиковые луки, які використалися для навчання новачків. У Мытищах у НПО "Хімволокно" було освоєне виробництво ниток для тятиви типу "Дакрон" і "Кевлар". У Пярну на Лісокомбінаті організовано виготовлення щитів для стрільби з лука, друкувалися мішені на фабриці "Дунаева" у Москві.

На заводі ВИЛС (Сетунь) було створено спеціальне виробництво по протяганню, високоякісного матеріалу В-95-Т, трубок для виготовлення стріл різних розмірів. У деякі роки виробництво доходило до 60000 штук у рік. Організаторами й конструкторами луків були: Н.А.Калиниченко що запропонував виготовлення дерев'яних луків, Ю.В.Орлів - перший творець стеклопластикового лука, Г.А.Гордиенко - комбінований лук, що створив серійний, "Галс", В.П.Коман і И.И..Крук, що організували виробництво луків "Леко", Ю.Н.Когут - керівник виробництва на фабриці "Динамо". Було багато спортсменів-ентузіастів, що виготовляють різні луки й приналежності до них (оперення, приціли, палички й ін.).

Посильна допомога була надана конструкторами ВИСТИ М.Козловим і Е.Шабуниным. На експериментальному заводі "Рубін" виготовлялися рукоятки для луків з високоякісного матеріалу - магнію, які не уступали кращим закордонним зразкам. Все це допомагало усувати голод у матеріальній частині і дозволило створювати всі нові й нові колективи фізкультури, що займаються стріляниною з лука, і включити цей вид спорту в Спартакіаду СРСР, а потім і в шкільну. Розвитку стрільби з лука допомогло створення в 1970 році Всесоюзної Федерації стрільби з лука. Головами Федерації в різні роки були вибрані: О.А.Горчаков, К.Д. Варавко, В.А.Джанибеков, Ю.А.Шиловский, В.Н.Ешеев.

Вісімдесяті роки в розвитку стрільби з лука показали, що радянські спортсмени вийшли на провідні позиції серед спортсменів миру. Про це говорять рекорди й результати, показані на Олімпійських іграх, чемпіонатах миру і Європи, міжнародних змаганнях у нашій країні

Перебудова в політику й економіці держави привела до того, що була порушено систему підготовки спортсменів, ліквідовані спортивні суспільства і відомства, припинилися заняття в спортивних колективах. Перестали виділятися засобу на розвиток фізкультури й спорту. Припинилося виготовлення матеріальної частини, і різко збільшилася її вартість. Місця змагань - стрільбища, тири, зали - перемінили хазяїв і стали використатися в інших метах

Перераховані вище причини привели до різкого скорочення що займаються і зниженню результатів, а в деяких державах СНД і закриттю стрільби з лука. У Росії в 80-х роках стріляниною з лука займалося близько 10000 людина, а в цей час ця цифра скоротилася в п'ять разів

Останнім часом у Росії небагато активізувалася робота з розвитку стрільби з лука. Збільшилася кількість міст, де з'явилися спортивні колективи, сталі відкриватися дитячі спортивні школи, у Росії стали проводитися міжнародні змагання. З'явилася надія на відродження на новому витку розвитку в Росії стрільби з лука, а це значить і надії на завоювання лідерства серед інших країн миру

Стріляниною з лука зараз займаються в Росії такі спортсмени, що мають досвід спортивних битв, як Ю.Леонтьев (Чебоксари); Б.Цыремпилов (Улан-Уде); В.Лисенко (Москва); Г.Митрофанов (Іркутськ); Б.Баденов (Чита); Е.Тутатчикова-Достай (Кызыл); М.Галиновская (Москва); О.Полубояров (Москва); А.Лебедєва (Москва); А.Путцева (Хабаровськ); Н.Болотова (Чита); В.Чалова (Тальятти) і багато молоді спортсмени, що йдуть на зміну стрілкам, що переходять у ряд тренерів. Можна вважати, що відновлення розвитку стрільби з лука йде, про що говорить географія наявності стрілецьких колективів у містах країни. При умілому використанні системи підготовки стрільців, створеної в попередні роки, можливе повернення в групу найсильніших стрільців з лука й спортсменів Росії.